Привіт! Маю до тебе таке питання: ти вже визначився з університетом та спеціальністю? Якщо ні, то мушу тебе заспокоїти, для більшості одинадцятикласників питання вибору залишається відкритим аж до того моменту, коли не залишається часу для вагань. Я, наприклад, одразу знала, які предмети складатиму на ЗНО, але зі спеціальністю й навчальним закладом було складніше. Фінальне рішення я прийняла аж на старті вступної кампанії. Ми ростемо, змінюються наші вподобання й інтереси, тому так складно вибрати одну-дві спеціальності з-поміж сотень різних.
Вчителі й батьки часом доливають масла у вогонь. У чомусь вони праві: цей вибір не лише визначить, студентом якого ВНЗ ти будеш, але й місто, у якому проведеш наступні 4 роки і, можливо, залишишся назавжди. Та, з іншого боку, хто сказав, що ти маєш приймати це рішення зараз, коли тобі всього лишень 16-18 років?
Учні за кордоном, наприклад у Великобританії та Сполучених Штатах, часто наважуються піти іншою стежкою і влаштувати собі gap year. Gap year дослівно перекладається як «пропущений рік», хоча його, швидше, прийнято вважати роком відпустки. У двох словах, це річна перерва між закінченням школи й вступом до університету або бакалавратом і магістратурою. Для європейських та американських учнів gap year вже давно став способом відпочити, набратися сил, розібратися в собі, отримати досвід та з новим запалом почати навчання в коледжі чи університеті.
Кожен планує свій gap year по-різному: учні можуть поїхати у подорож чи відвідати нові країни з метою волонтерства, не меншою популярністю користуються онлайн і офлайн-курси з предметів та наук, що цікавлять, також хтось тестує свої здібності на реальній роботі. У результаті, цей рік не лише допомагає зрозуміти свої бажання, але й додає кілька рядків досвіду до резюме. Як на мене, найбільший кайф gap year у тому, що з’являється чудова можливість реалізувати прагнення до мандрів, знайомства з різними людьми, пізнання світу та самого себе.
Оскільки за кордоном ця практика вже давно популярна серед підлітків і навіть заохочується державами, суспільство теж ставиться до подібного рішення лише позитивно. Чи є місце gap year в Україні? Звісно, що так, але доведеться стикнутися з певними проблемами.
Коли випускник не вступає до університету одразу після закінчення школи, починають ходити слухи «не здав», «завалив ЗНО» і т.д. Навіть абітурієнти з найнижчими балами, зазвичай, вступають як не на бюджет, то точно на контракт. Рішення ж провести рік без навчання виглядає безглуздим. Важко це сприймають і батьки. Марафон вступу до ВНЗ може нагадувати змагання «застрибни в останній вагон»: навіть батьки відмінників часто переживають більше своїх дітей і не можуть уявити, навіщо гаяти цілий рік!
У таких умовах тиск стає дедалі сильнішим: як тут прийняти правильне рішення?! Втім є в Україні і ті, хто наважуються зробити перерву, незважаючи на заперечення та осуд навколишніх. Як не дивно, у нас теж існують організації, які допомагають випускникам провести gap year з користю. У 2015 році в Києві відкрилася перша Українська Академія Лідерства – можливість неформальної освіти для випускників шкіл. Програма Академії триває 10 місяців, протягом яких викладачі та ментори допомагають учням розвиватися у трьох аспектах – інтелектуальному, фізичному та емоційному. Навчання в УАЛ безкоштовне, звісно, за умови, якщо ти пройдеш відбір. Також популярними є програми для подорожей за кордон: AIESEC, AuPair, Work and Travel. Вони підійдуть тим сміливцям, які готові отримувати свій перший робочий досвід у новій країні. Окрім згаданих варіантів, не варто забувати про підготовку до ЗНО, адже наші знання мають здатність швидко вивітрюватися.
Що не варто робити під час gap year, так це ледачкувати у повному сенсі слова. Неможливо протягом року не займатися нічим, крім перегляду серіалів та комп’ютерних ігор. Бажання марнувати час закінчиться скоро, а от що робити далі? Тут можуть початися самозвинувачення та докори сумління, розчарування та жаль по не використаній можливості. Тому варто бути надзвичайно обережним, приймаючи рішення про gap year. Чи подужаєш ти керувати своїм часом і використовувати його на благо? Якщо душа прагне відпочинку й лінощів, то одного місяця на це цілком вистачить. Брати річну перерву варто лише тоді, коли ти можеш чітко сформулювати свої цілі, плани і подальші дії.
З свого досвіду зізнаюся, що бути начальником самому собі важко. Коли не надходять щоденні завдання від вчителів і ти не відчуваєш тиску згори, залишається сподіватися на самомотивацію і силу волі. Я зіткнулася з цим нещодавно і виявилася не досить підготовленою, хоча під час навчання з легкістю виконувала всі потрібні завдання вчасно. Тепер я мушу нагадувати собі кожного ранку, навіщо я займаюся роботою, а не марную час на YouTube та серіали.
Що б ти не вирішив, подумай також про можливість взяти gap year після закінчення бакалаврату. З дипломом перед тобою відкриється набагато більше можливостей, до того ж, міжнародних. Мова йтиметься про серйозні соціальні проекти, стажування у компаніях, закордонне волонтерство. Та й ти вже будеш зовсім іншою людиною – дорослішою і самостійнішою.
Якщо ж gap year для тебе не варіант, а зі спеціальністю ти все одно вагаєшся, не варто розцінювати це рішення як найголовніше у житті. Дуже невеликий відсоток людей йде працювати за спеціальністю – і це абсолютно нормально. Під час навчання ти пробуєш себе у різних сферах, розумієш, що ближче тобі, змінюєш свої погляди – і це теж нормально! Тим більше, зараз, коли світ захопила самоосвіта і неформальна освіта на курсах, коли молодь обирає нетрадиційні професії, спеціальність у дипломі перестає грати вирішальне значення. Набагато важливіші твої навички, здібності та знання. Тому не варто так нервувати: яке б рішення ти не прийняв, вступ – це не крок в безодню, а лише ще одна сходинка на шляху розвитку й вдосконалення. Тобі обирати, ким ти станеш в результаті.
Цілую, обіймаю,
Юля
Читай мої інші статті про ЗНО та вступ до ВНЗ у розділі Z-блог