x

Вкажіть своє ім’я та номер телефону і наш консультант зв’яжеться з Вами.

П'ятниця, 13 липня 2018 23:14

Чому ЗНО - це не найголовніше у житті

Привіт! Сьогодні я не буду завантажувати тебе секретами успіху, порадами підготовки, прохідними балами і статистикою. На вулиці літо, а значить настав час відпочити від школи, завдань і всього світу. Зараз би краще піти на риболовлю до тихого сільського озера, ніжитися на липневому сонечку, довше гуляти містом і багато подорожувати (хоча б у межах рідної області). Справжня робота почнеться з 1 вересня. Тобі не буде куди тікати: з усіх сторін говоритимуть лише про ЗНО. 

Впевнена, більшість із вас справді переживає і готується заздалегідь. І це чудово – чим раніше ти почнеш готуватися, тим спокійніше засвоїш інформацію і більше натренуєшся на тестах. Але, згадуючи себе у 11 класі, можу припустити, що надлишкові переживання і нерви часто вилазять боком. Звісно, є ті, кого вчителі й батьки буквально змушують займатися підготовкою, і не завжди це закінчується добре. Та сьогоднішнє моє послання адресується тим, хто, як і я чотири роки назад, ставиться до ЗНО так серйозно, наскільки це можливо.

Дорогі мої відмінники, перфекціоністи і панікери! Мушу вам повідомити, що ЗНО – це не найголовніше у вашому житті. І ось чому.

 

У вас є право на другий шанс

Так, треба налаштовуватися на позитив і гарні результати. Але це не означає, що ти не маєш права робити помилки. Зазвичай, 1-5 балів не руйнують життя. Навіть якщо станеться щось неймовірне і ти в одну мить забудеш все, що вчив, можна скласти ЗНО у наступному році / вступити на контракт / піти у коледж при університеті тощо. Варіантів, насправді, не мало, та я впевнена, що така історія з тобою не станеться. Якщо готуватися відповідально і регулярно, то ймовірність завалу близька до нуля. Навіть ті, хто не готуються і ставлять хрестики в бланку випадковим чином, частенько набирають 120 балів. Коли в тебе за плечами будуть курси, пройдені тести і місяці самостійної роботи, ти відчуватимеш себе впевненіше і впораєшся із хвилюванням.

 

Чому не влаштувати собі gap year?

Правду кажучи, ЗНО і вступ – це не єдиний можливий шлях, обов’язковий для всіх. Мабуть, ти чув про популярність gap year за кордоном. Це такий-собі тайм-аут після закінчення школи: випускники вирішують вступати до університету через рік і витрачають час на щось корисне. Можна стажуватися, знайти роботу, займатися волонтерством, закінчити курси чи вивчити мову. Що б ти не обрав, головне завдання gap year – визначитися, що тобі подобається і куди йти далі. Багато одинадцятикласників відчувають себе затиснутими в часові рамки, коли мусять обирати вищий навчальний заклад і спеціальність. І це нормально: у 16-18 років важко відчути справжнє покликання і визначитися з місцем, де проведеш наступні 4 (а то й більше) років свого життя. 

В Україні gap year не користується популярністю. Найчастіше такий тайм-аут отримують підлітки, яким не вдалося вступити до омріяного вузу. Тим не менш, після року перерви між школою і університетом багато з них зізнається, що це було найкраще рішення. Вони змогли спробувати себе у різних сферах, відпочити, подорожувати, здобути нову навичку або прочитати багато книг. І найголовніше – вступити на ту спеціальність, до якої лежить душа. Може, провал на ЗНО – це відкриті двері для нових можливостей?

 

ЗНО – це лише один з Еверестів

На жаль (чи на щастя), після складання ЗНО життя не стане легким і безтурботним. Навпаки. Університет – це постійні модулі, тести і іспити. Вони випивають зі студентів стільки крові і сил, що багато першокурсників згадують підготовку до ЗНО, як найпрекрасніший період свого життя. Після випуску з університету на тебе очікуватимуть майже щоденні тести й іспити – випробування реальною роботою, де від тебе залежатимуть колеги, гроші або життя/здоров’я інших людей. Тому варто ставитися до ЗНО трохи легше і набиратися сил – попереду на тебе чекає ого-го як багато. Але ж у цьому і кайф!

 

Крутий університет ≠ крута робота

На жаль, брендовість і популярність університету в Україні не завжди свідчить про високий рівень викладання і безхмарні перспективи. Навіть у таких відомих вузах, як КНУ і КПІ, бувають проблеми (і доволі неприємні). Більш того, не варто розраховувати, що вступити на бюджет – це запорука успіху. Як показує досвід, успіху можна досягнути і в крутому університеті, і у звичайному. Навіть із дипломом Міжнародних відносин у КНУ можна працювати майстром манікюру чи продавцем-консультантом. 

Я це до того, що не бійтеся не пройти по першому чи другому пріоритету й не потрапити до зіркового вузу. У кінцевому рахунку, все залежатиме лише від вас самих. Якщо ви вступите на Кібернетику в КНУ, з вас не зліплять програміста і не влаштують у Microsoft. Потрібно буде займатися самоосвітою, пробувати свої сили на стажуваннях, вчити англійську на курсах і т.д. Куди б ти не вступив, лише твоя активність, цілеспрямованість і самостійна робота зроблять з тебе крутого спеціаліста. Тому розраховуй не на вступ, а на власні сили.

 

P.S.

Під час проведення тесту трапляються речі, до яких неможливо бути готовим. Можуть попастися дурні завдання, які потім не зараховуватимуться, погані інструктори чи місце проведення спалахне і тест відмінять – будь-що. Не завжди все залежить від вас самих. Тому сушити голову наперед – погана ідея.

Особливо, якщо ти у одинадцятому класі – найстаршому й найкрутішому. Подумай про те, що це останній рік у стінах рідної школи, що попереду випускний, на якому треба відірватися. ЗНО не варте сліз, нервів і втрачених спогадів. Enjoy the ride!

Цілую, обіймаю,

Юля

Читай мої інші статті про ЗНО та вступ до ВНЗ у розділі Z-блог

Додати відгук


Захисний код
Оновити