Привіт! Я сподіваюся, що питання про те, які предмети складати на ЗНО, вже вирішене. Ні? Тоді мерщій читати попередню статтю – вона якраз про це. Якщо ж ти із кола тих, хто визначився, сьогодні ми поговоримо не про менш важливу тему. А саме про підготовку до ЗНО: коли, як, з ким і скільки.
Інтернет тріщить від нав’язливих порад і вигаданих стереотипів, знайомі батьків, вчителі і однокласники теж не припиняють переконувати, як зробити найкраще. То кому вірити і як вчиняти? Спробуємо розібратися.
Питання 1. Коли починати підготовку?
Навіть якщо ти старанно вчив усі предмети з 1 класу, виконував домашні завдання і все ще носиш ці знання у своїй голові, до ЗНО треба готуватися. По-перше, учнів, які знають все, і можуть похвастатися суперпам’яттю не існує. А, по-друге, навіть таким казковим екземплярам потрібна підготовка. ЗНО, як і будь-які тести, має свою специфіку і до його вибриків треба готуватися заздалегідь.
Перший крок – визначити, які бали ти хочеш і можеш набрати. Другий – пройти пробні тести і реально оцінити свої проблемні місця. Таким чином, ти зрозумієш, на що слід витрачати більше сил і часу. Скажу одразу, підготуватися за день, тиждень або навіть місяць не вийде. Для того, щоб успішно скласти ЗНО з більшості предметів, необхідно запам’ятати великі об’єми інформації і, що не менш важливо, не забути їх до дня іспиту. Якщо не давати собі достатньо часу для спокійного сприйняття і засвоєння знань, переведення їх у довгострокову пам'ять, то є ризик перевантаження. Мозок втомиться настільки, що відмовиться запам’ятовувати і дати, і англійські фразові дієслова. Або ж все так переплутається, що Скоропадський стане автором «Contra spem spero», а скіфська пектораль – символом модернізму.
ЗНО – це не спринт, а марафон: до фінішу дійдуть лише найвитриваліші. Тож, коли б ти не починав, за рік чи півтора, розподіли свій час так, щоб займатися мало, але протягом довгого періоду. Готуйся поступово, крок за кроком, без поспіху, нервів і божевільного «я нічого не встигаю». Нерви тобі ще знадобляться.
Я почала повноцінно готуватися до ЗНО з вересня 11 класу, хоча влітку теж приділяла увагу навчанню: перечитувала твори з української літератури, вивчала англійські слова і повторювала історію. Думаю, ти сам відчуваєш свої сили і можливості, тому самостійно визначиш, скільки часу потрібно тобі. Втім чим раніше, тим краще, правда?
Питання 2. Репетитор чи курси?
Коли я готувалася до ЗНО, такого питання в мене і не стояло. Тоді, на жаль, у Кропивницькому не були популярними курси з підготовки, тому варіантів було не так багато. Я спробувала сходити на декілька занять до репетитора з історії, але швидко зрозуміла, що користі від цього мало. Я не відчувала прогресу, а ще мені був не до вподоби викладач. Так буває. Якщо так стається, ніхто не змушує тебе терпіти вчителя протягом року і засмучуватися перед кожним заняттям. У цьому нічого страшного – завжди краще відмовитися і продовжити пошуки.
Репетитора з англійської я знайшла за порадами знайомих. Два інших предмети я вирішила готувати самостійно, але іноземна була моїм профільним предметом і я мала скласти її на дуже високий бал. Мені пощастило: репетитор дійсно поміг мені заповнити прогалини у знаннях і покращити письмо та граматику.
Шукаючи репетитора, треба одразу з’ясовувати, готує він ЗНОшників чи просто підтягує по предмету. Це зовсім різні речі! Як я вже казала, у ЗНО своя специфіка, офіційна програма і вимоги від УЦОЯО і репетитор має на цьому знатися. Якщо він не спеціалізується на підготовці до тестів, то час і гроші будуть витрачені дарма. Будь уважним!
Тож якщо ти готуєшся з репетитором, на тебе очікує наступне:
Плюси: - індивідуальний підхід - гнучкий графік - вся увага тобі одному |
Мінуси: - можете не зійтися характерами - зазвичай, це дорого - мало відгуків, інформація лише від знайомих/друзів |
Курси – це сучасний спосіб підготовки. Завдяки Інтернету ми можемо швидко знайти інформацію, відгуки учасників і навіть зареєструватися онлайн. До того ж, курси коштують дешевше: вчитель займається не індивідуально, а з групою учнів. Таким чином, є можливість готуватися з однолітками, обмінюватися думками, проводити заняття у ігровій формі, а не сидіти годинами над підручниками й тестами.
Плюси: - дешевше репетитора - ігровий формат і нові друзі - впевненість у результаті |
Мінуси: - не ти встановлюєш розклад - ти не один на один з вчителем |
На мою думку, репетитор ідеально підійде у тому випадку, коли ти відчуваєш, що справді далекий до омріяного балу і тобі треба багато працювати, коли у тебе купа запитань і підручники не можуть на них відповісти. Якщо ж ситуація більш життєрадісна і тобі потрібно повторити, систематизувати й заповнити деякі прогалинки, курси – це чудовий спосіб зробити підготовкою нестресовою і ефективною.
Питання 3. Я зможу підготуватися самостійно?
Якщо сильно хотіти, то можливо все. Тим не менш, маю попередити тебе про певні складнощі. Тобі може завадити лінь, невміння планувати час і відсутність самодисципліни. Не всі можуть похвалитися залізною витримкою і здатністю змушувати себе вчитися, навіть коли вже нудить від підручників. Також ЗНО – це величезні об’єми інформації. Самостійно важко визначити, що вчити не потрібно, а що дійсно знадобиться (якщо що, вчити все – не варіант).
І найважливіше: без наставника неможливо об’єктивно слідкувати за своїм прогресом і працювати над помилками. Наприклад, власні висловлення з української та англійської мають перевірятися вчителем. Можна з легкістю не помічати помилок, які потім виявляться фатальними. Те саме з хімією, біологією, історією тощо: для успішного ЗНО треба мати глибоке розуміння процесів, причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей, а не лише зазубрити сухі факти й формули.
Та хай все, що я там сказала, не лякає тебе. Є мудріші шляхи. У мене не було репетитора з історії. Я готувалася самостійно. АЛЕ! У нашій школі проводилися додаткові ранкові заняття і я не пропустила жодного з них (такі ж заняття я відвідувала і з англійської). Я постійно намагалася підійти до вивчення історії різними способами. Наприклад, ми власноруч створювали картки з датами і подіями, портретами і пам’ятками. Потім на перервах з однокласниками гралися, відгадуючи, що написано або зображено на зворотній стороні. Я дивилася фільми про Київську Русь і Другу світову. І багато читала. А ще більше – проходила тести.
Я веду до того, що підготовка до ЗНО може бути різною і багатоплановою. Варто гратися з несхожими техніками і віднайти свою. Ходити на курси, читати додаткові матеріали, дивитися серіали англійською й розвішати по дому картки зі словами-винятками. Займатися з репетитором і не пропускати лекції від шкільних вчителів. Проходити онлайн-курси і влаштовувати спільні заняття з друзями. Роби те, що найкраще працює на тебе і твій результат.
І ніколи не забувай про тести! Встанови мобільний додаток на телефоні, друкуй версії минулих років чи проходь опитування в нашому Телеграмі.
Пам’ятай, ти маєш бути найбільше зацікавленим у своєму результаті, а не репетитор чи вчителі. І все буде добре.
Цілую, обіймаю,
Юля
Читай мої інші статті про ЗНО та вступ до ВНЗ у розділі Z-блог